Ephesians 4

змогли зрозуміти зо всіма́ святими, що́ то ширина́ й довжина́, і глибина́ й вишина́, 1і пізнати Христову любов, яка перевищує знання́, щоб були ви напо́внені всякою повното́ю Божою. 2А Тому́, Хто може зробити значно більш над усе, чого просимо або ду́маємо, силою, що діє в нас, 3Тому слава в Церкві та в Христі Ісусі на всі покоління на вічні віки. Амі́нь. 4

Поводьтеся гі́дно покли́кання

5Отож, благаю вас я, в'я́зень у Господі, щоб ви пово́дилися гі́дно покли́кання, що до нього покликано вас, 6зо всякою покорою та ла́гідністю, з довготерпінням, у любові те́рплячи один о́дного, 7пильнуючи зберігати єдність Духа в союзі спокою. 8Одне тіло, один Дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покли́кання. 9Один Госпо́дь, одна віра, одне хрищення, 10один Бог і Отець усіх, що Він над усіма́, і через усіх, і в усіх. 11А кожному з нас да́на благода́ть у міру дару Христового. 12Тому́ й сказано: „Піднявшися на висоту́, Ти полоне́них набрав і лю́дям дав да́ри!“ 13А те, що „піднявся був“, що́ то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі? 14Хто зійшов був, Той саме й піднявся ви́соко над усі небеса́, щоб напо́внити все. 15І Він, отож, настанови́в одних за апо́столів, одних за пророків, а тих за благові́сників, ▼

▼Грецьке εύαγγελιοτής — проповідник Євангелії (доброї звістки).

а тих за па́стирів та вчителі́в, 16щоб приготува́ти святих на ді́ло служби для збудува́ння тіла Христового, 17аж поки ми всі не дося́гнемо з'єднання віри й пізна́ння Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти́, 18щоб більш не були́ ми малолі́тками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за лю́дською ома́ною та за лукавством до хитрого блу́ду, 19щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він — Голова, Христос. 20А з Нього все тіло, скла́дене й зв'язане всяким допомічни́м сугло́бом, у міру чинности кожного окремого члена, чи́нить зріст тіла на будува́ння самого себе любов'ю.

Зодягніться в ново́го чоловіка

21Отже, говорю я це й свідку́ю в Господі, щоб ви більш не пово́дилися, як пово́дяться погани в марно́ті свого розуму, — 22вони запа́морочені розумом, відчу́жені від життя Божого за не́уцтво, що в них, за стверділість їхніх серде́ць, 23вони отупіли й віддали́ся розпусті, щоб чинити всяку не́чисть із заже́рливістю. 24Але ви не так пізнали Христа, 25якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі, 26щоб відкинути, за першим поступо́ванням, старо́го чоловіка, який зотліває в звабли́вих пожадливостях, 27та відновлятися духом вашого розуму, 28і зодягнутися в ново́го чоловіка, ство́реного за Богом у праведності й святості правди.

Говоріть тільки слово будівне́

29Тому́ то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для о́дного. 30Гнівайтеся, та не грішіть, — сонце нехай не заходить у вашому гніві, 31і місця дия́волові не давайте! 32Хто крав, нехай більше не кра́де, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужде́нному.